Меню сайту

Сторінками історії України: 100-річчя подій Української революції 1917-1921

Зображення: 
Сторінками історії України: 100-річчя подій Української революції 1917-1921

 УРЯД ЗАТВЕРДИВ ПЛАН ЗАХОДІВ З ВІДЗНАЧЕННЯ

   100-РІЧЧЯ ПОДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 – 1921 РОКІВ

 На засіданні Кабінету Міністрів України прийнято рішення про вшанування на загальнодержавному рівні 100-річчя Української революції – першого досвіду українського державотворення у ХХ столітті.

Кабінет Міністрів України затвердив розроблений Українським інститутом національної пам’яті проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції   1917 – 1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року”. Проект розпорядження було розроблено на виконання Указу Президента України від 22.01.2016 № 17 “Про заходи з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 - 1921 років”.

Актом передбачено спорудити монумент Соборності України у м. Києві, встановити у м. Києві пам’ятник Симону Петлюрі, а також меморіали та пам’ятники в регіонах, упорядкувати поховання учасників Української революції 1917 – 1921 років в Україні та за кордоном, реалізувати Всеукраїнський науково-просвітницький проект “Місця пам’яті Української революції 1917 – 1921 років”.

Постанова Уряду сприятиме популяризації історії українського державотворення та приверненню уваги до національно-визвольної боротьби українців, а відтак - патріотичному вихованню громадян та формуванню національної ідентичності. (Виконання пунктів плану заходів розраховане на 5 років, з 2017 до 2021 років).

У березні 2017 року виповнилося 100-ліття від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії Українського народу ХХ століття. Ця доба була вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації. Сформована тоді ідея державної незалежності стала визначальною для українського визвольного руху. Розбудовою Української Народної Республіки, Української Держави, Західно-Української Народної Республіки українці довели здатність і спроможність національного державотворення. Сьогоднішня Україна є спадкоємицею державницьких традицій, закладених революцією 1917–1921 років.

Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917 р. Проте вона стала самодостатнім історичним явищем із самобутніми специфічними рисами. Революція носила характер національно- та соціально-визвольний. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що зазнала еволюції від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення необхідності утвердження власної державної незалежності. Українська революція має чіткі хронологічні рамки. Її нижня часова межа пов’язана зі створенням у березні 1917 року Української Центральної Ради   на чолі з Михайлом Грушевським. За короткий час вона перетворилася з представницького органу українського громадського руху на повноцінний парламент Української Народної Республіки (УНР).

Верхня межа Української революції – жовтень–листопад 1921р., коли масовий антибільшовицький повстанський рух ослаб після поразки Другого Зимового походу армії УНР.

У ході революції український народ уперше в ХХ сторіччі створив незалежну національну державу, яка у формі різних утворень мала всі ознаки незалежної держави: територію, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мову. Вперше після століть бездержавності відбулося об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель.

Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах країни розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі Українського народу. Розуміння здобутків революції та усвідомлення причин її поразки має стати важливим уроком для сучасної розбудови незалежної України. 

Термін “Українська революція” був уведений в обіг самими учасниками подій. Таке означення є в працях Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Дмитра Дорошенка й інших діячів доби. Радянська історіографія викорінювала цю дефініцію, й на події в Україні поширювала поняття “Велика Жовтнева соціалістична революція” та “Громадянська війна”. Усе, що не вписувалося в рамки “генеральної лінії партії”, подавалося як “контрреволюційне” та “буржуазне”. Водночас українські історики в діаспорі досліджували Українську революцію 1917–1921 років. Роботу продовжили вітчизняні науковці в незалежній Україні.

ІІ. Етапи революції 1917–1921 років

Українська революція має три етапи:

 березень 1917 – квітень 1918 – утворення та діяльність УЦР, проголошення її Універсалів;

 29 квітня – 14 грудня 1918 – правління гетьмана Павла Скоропадського;

 грудень 1918 – листопад 1921 – встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху.

 

Прес-служба виконавчого комітету

Дніпровської районної у м. Херсоні ради