Меню сайту

Визначення страхового стажу для призначення пенсії

Зображення: 
Визначення страхового стажу для призначення пенсії
Кожна застрахована особа хоче отримувати велику заробітну плату, а в майбутньому - і велику пенсію. Однак для того, щоб отримувати гідну оплату за віддану працю протягом трудової діяльності, необхідно пам’ятати про такі поняття як “стаж” та “заробітна плата”. В основному саме від цих показників залежить розмір пенсії, про який необхідно дбати вже сьогодні.
         З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон).
         Важливим в цьому Законі є те, що до страхового стажу зараховуються лише ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески. Це, є принциповою відмінністю між поняттями “трудовий стаж” та ”страховий стаж”.
          Разом з цим, слід зазначити, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до стажу відповідно до здійснених записів в трудовій книжці та додаткових документів, які підтверджують періоди навчання, проходження військової служби та догляду за дитиною до 3-х років.
         Наявність трудової книжки і правильне її оформлення відіграє величезну роль при нарахуванні пенсії. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Адже цей документ містить вичерпну інформацію про трудовий шлях людини, яка готується вийти на заслужений відпочинок. Багато поколінь українців підтверджували свою трудову діяльність за допомогою саме цього документа.
          Починаючи з 01 січня 2004 року інформація про трудову діяльність особи міститься в базі даних системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб, якою володіють органи Пенсійного фонду України. Отже, законодавством передбачено лише єдиний варіант зарахування до страхового стажу періоду роботи після 01 січня 2004 року — сплату мінімального страхового внеску.
           Після того як документи, необхідні для призначення пенсії, зібрані, можна звертатися до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації).
           Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або добровільно брала участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. У разі, якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений пропорційно сумі фактично сплачених страхових внесків.
           Для обчислення пенсії, для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від місяців страхового стажу) та коефіцієнт заробітної плати, який визначається шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця.
           Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п’яти знаків після коми за формулою (відповідно до статті 25 Закону):
           Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де:
                    Кс – коефіцієнт страхового стажу;
                    См – сума місяців страхового стажу;
                    Вс – визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках) дорівнює 1,35.
           Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону, а саме: за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах та на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, не може перевищувати 0,85.
 
Приклад № 1:
Страховий стаж становить 36 років 1 місяць 8 днів.
           Для того, щоб визначити коефіцієнт стажу, необхідно спочатку роки перевести у місяці:
 36 років х 12 міс. = 432 міс.
           Потім, необхідно обчислити загальну кількість місяців тривалості стажу:
432 міс. + 1 міс. = 433 міс.
          І за вказаною вище формулою, визначаємо коефіцієнт стажу :
433 міс. х 1,35 : (100% х 12 ) = 0,48713 (визначається до п’яти знаків після коми).
 
Приклад № 2:
Страховий стаж становить 61 рік 2 місяці 18 днів.
61 рік х 12 міс. = 732 міс.
732 міс. + 2 міс. = 734 міс.
634 міс. х 1,35 : (100% х 12) = 0,82575
        У зв’язку з тим, що коефіцієнт страхового стажу перевищує 0,75 – в розрахунок пенсійної виплати буде враховуватись коефіцієнт лише 0,75000.
 
Приклад № 3:
Страховий стаж становить 40 років 2 місяці із них 28 років робота за списком №1.
40 років + 28 років = 68 років.
68 років х 12 міс. = 816 міс.
816 міс. + 2 міс. = 818 міс
818 міс. х 1,35 : (100 х 12) = 0,92025
         У зв’язку з тим, що коефіцієнт страхового стажу перевищує 0,85 – в розрахунок пенсійної виплати буде враховуватись коефіцієнт лише 0,85000.
 
 
Заступник відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 2                                                              управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні
Валентина Феофанівна Білявська