Меню сайту

Інформує Херсонське відділення управління ВД ФСС у Херсонській області

Норми безпеки праці на підприємствах, що використовують автомобільний транспорт.

 

Щоденно через засоби масової інформації нам доводять інформацію про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) та аварії, які трапляються на дорогах. За даними Фонду соціального страхування  України у Херсонській області, тільки  впродовж 9 місяців 2019 року у м. Херсоні та Білозерському районі сталося дев’ять ДТП, за фактом яких проводилось розслідування нещасного випадку на виробництві.

На безпеку дорожнього руху впливають фактори, що мають відношення до самої особи водія та до транспортного засобу (його технічних характеристик).

За результатами цих ДТП відповідні органи створюють комісії, які проводять розслідування причин та обставин настання нещасних випадків, розробляють заходи з метою недопущення аналогічних випадків надалі.

Необхідно нагадати роботодавцям, що використовують автомобільний транспорт  наступне: 

  • територія, виробничі й допоміжні приміщення, площадки і приміщення для зберігання транспортних засобів, споруди повинні відповідати чинним будівельним, санітарним та протипожежним нормам і правилам. Територія підприємства має бути огородженою, освітлюватися в нічний час, постійно утримуватися в чистоті й порядку. Також є ряд вимог щодо оглядових канав і естакад, контрольно-технічних пунктів, в'їздів і виїздів з території підприємства, опалення та вентиляції, освітлення і електробезпеки, санітарно-побутових приміщень.
  • медогляд водіїв та перевірку техстану авто слід проводити при випуску транспортних засобів на лінію та поверненні їх з лінії.

Обов'язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Персонал, що перевіряє технічний стан та виконує роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, повинен мати: 

а) професійно-технічну освіту за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів» або вищу освіту за спеціальністю «автомобілі та автомобільне господарство»;

б) стаж роботи за фахом не менше одного року.

Перевірку технічного стану транспортних засобів може проводити керівник, водій, інший персонал, який відповідає зазначеним у цьому пункті вимогам.

Медичні працівники, що проводять щозмінні медичні огляди водіїв, повинні мати кваліфікацію лікаря лікувального профілю та/або молодшого медичного працівника з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа».

  • Роботи, пов'язані з управлінням наземним транспортом, включено до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, тому водії проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань. Результат перевірки знань з питань охорони праці оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

  З метою зменшення кількості ДТП на дорогах суб'єкти господарювання, які використовують транспортні засоби, водії автотранспортних засобів мають дотримуватися вимог законодавства про автомобільний транспорт, правил дорожнього руху, безпеки перевезень пасажирів, порядку зберігання транспортних засобів, перевірки технічного стану при випуску транспортних засобів на лінію та поверненні їх з лінії, проходженням водіями медичного огляду, інструктажів та інше.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                О.Б. Бойчук

13.11.2019р

 

 

 

 

 

28.10.2019 року                                                                                                                м.Херсон

ІНФОРМУЄ

ХЕРСОНСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Працівниці надано декретну відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. В результаті передчасних пологів народилося мертве дитя. Як правильно оформити повернення на роботу?

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Оскільки допомога по вагітності та пологах надається як компенсація втраченого заробітку, то у разі виходу на роботу до закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами застрахована особа повинна повернути частину допомоги за період з дня виходу до закінчення відпустки, оскільки за цей період їй буде нараховуватися заробітна плата.

Працівниця - громадянка Латвії, офіційно працевлаштована в Україні, але у зв'язку з професійним захворюванням виїхала до Латвії для отримання медичної допомоги. Чи приймати лікарняний іншої держави?

Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455. Вказана Інструкція не передбачає механізму обміну документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність іноземця на листок непрацездатності, який видається лікувальними закладами України.

 Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105), Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

 Отже, за відсутності листка непрацездатності, виданого у встановленому порядку, допомога по тимчасовій непрацездатності не може бути призначена.

 У частині надання медичних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання Фонд керується Законом № 1105, Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого постановою правління Фонду від 09.06.2010 № 18, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2010 за № 489/17784 (далі – Положення № 18) та іншими чинними нормативно-правовими актами.

 Згідно з пунктом 3 статті 42 Закону № 1105 Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення).

 Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами, що визначено

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення № 18 підставою для фінансування витрат на лікування потерпілих є акт розслідування нещасного випадку (Н-1) або акт розслідування хронічного професійного захворювання (П-4), висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності та потребу потерпілого у такій допомозі. Під час тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках або одужання підставою для фінансування витрат на надання медичної допомоги в амбулаторних та стаціонарних умовах, медичної реабілітації потерпілих є висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.

 Пунктом 9 розділу ІІІ Положення № 18 визначено, що лікування потерпілих здійснюється у центральних районних (міських) лікарнях, у республіканській, обласних, міських і спеціалізованих лікарнях, науково-дослідних інститутах системи Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України, відповідно до укладених договорів із закладами охорони здоров’я (пункт 2 розділ І Положення № 18).

 Отже, підставою для відшкодування з приводу професійного захворювання витрат на лікування є наявність вищезазначених документів.

 Лікування потерпілих внаслідок професійного захворювання поза межами України з подальшою компенсацією витрат на медичну допомогу чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Як діяти, коли працівник - громадянин України проходив лікування за кордоном? Які документи потрібно надати для того, щоб можна було оплатити листок непрацездатності?

Згідно з пунктом 1.12 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455 (далі – Інструкція № 455) документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі:

 а) гострих захворювань і травм;

 б) загостренні хронічних захворювань;

в) вагітності та пологів;

г) оперативних втручань при невідкладних станах;

ґ) лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.

Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України. 

Отже, лише у разі наявності одного із випадків, зазначених у наведеному вище пункті 1.12 Інструкції № 455, лікувально-профілактичний заклад за рішенням ЛКК може здійснити обмін перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, що підтверджують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, на листок непрацездатності. У свою чергу комісія із соціального страхування призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності лише на підставі виданого у встановленому порядку за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу листка непрацездатності.

 

 

НІ - алкоголю на робочому місці!

          Вживання працівниками алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, у тому числі й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю, які не викликають помітного сп'яніння, зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил.

         Якщо людина систематично вживає алкоголь, то деякий час вона ще може виконувати свої професійні обов'язки, але все нове сприймає і засвоює погано. Сповільнення рухової реакції людини під впливом алкоголю дуже істотне, якщо взяти до уваги сучасні швидкості на транспорті, при роботі з різноманітними механізмами тощо.

         Десяті частки секунди, вкрадені алкоголем, стають причиною аварій, нещасних випадків. Вживання алкоголю навіть напередодні робочого дня буває причиною травм. Ще більша ймовірність травм, коли людина з'являється у стані сп'яніння на роботу.

        Тому управління ВД Фонду соціального страхування України у Херсонській області рекомендує роботодавцям не послабляти контроль за дотриманням робітниками трудової і виробничої дисципліни, у разі виявлення у працівника алкогольного сп’яніння негайно вживати заходи впливу на порушника.

        Фактично кожний нормативно – правовий акт з охорони праці містить вимоги щодо заборони перебування працівників у стані алкогольного сп’яніння на виробничих об’єктах.

        У разі виявлення працівника у стані алкогольного сп’яніння працівник підлягає обов’язковому відстороненню від виробничого процесу задля попередження випадків травмування, оскільки опиняється під загрозою життя як його самого так і оточуючих.

       Відсторонення від роботи не передбачає розірвання трудового договору та використовується як тимчасовий захід для прийняття остаточного рішення про можливість або неможливість виконання працівником передбаченої трудовим договором роботи.

       Конкретний порядок відсторонення працівника від роботи визначає відповідний розділ правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

       Поширеною є думка, що перебування на роботі у стані алкогольного сп’яніння повинно підтверджуватись лише медичним висновком. Інколи вживання алкоголю та ознаки нетверезості бувають настільки очевидними, що піддавати працівника медичному огляду немає потреби. Факт, що працівник перебуває на роботі у стані алкогольного сп’яніння, може підтверджуватись усіма наявними видами доказів, а це означає, що для підтвердження достатньо показань свідків, що не суперечать одне одному та викликають довіру. У Акті відсторонення слід відмітити, чи бачили свідки особисто працівника, який перебував у нетверезому стані, які ознаки сп’яніння свідки спостерігали, дані про місце, обставини, причини відсторонення, час виявлення стану працівника та дату складання акта.

Зробіть усе можливе, аби працівник пройшов огляд у медичній установі — запропонуйте йому пройти огляд, напишіть направлення. Якщо він відмовляється, зафіксуйте факт відмови і запасайтеся іншими доказами. Також зробіть опис зовнішніх ознак стану сп’яніння. За зразок візьміть, наприклад, ознаки сп’яніння, викладені у пунктах 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затверджена наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735).

Документ наводить такі ознаки алкогольного сп’яніння:

- запах алкоголю з рота;

- порушення координації рухів;

- порушення мовлення;

- виражене тремтіння пальців рук;

- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

- поведінка, що не відповідає обставинам.

Ознаками наркотичного сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, документ називає:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з рота);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мовлення;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість.

        Слід зазначити, якщо на підприємстві порядок відсторонення та посадових осіб, не визначено, відстороняти має право тільки роботодавець. За працівником, якого відсторонили від роботи, місце роботи зберігають, а заробітну плату, як правило, — ні.

        Слід пам’ятати, що відповідальність працівника настає лише у тому випадку, коли він перебуває у стані алкогольного сп’яніння на місці виконання роботи та у робочий час, або у іншому місці де він перебуває за розпорядженням керівника робіт.

        Особливо це питання актуальне для працівників з ненормованим робочим днем, коли час перебування на роботі понад встановлену загальну тривалість вважається робочим і для них вживання алкогольних напоїв протягом ненормованого робочого дня можна вважати порушенням трудової дисципліни.

 

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                                О.Б. Бойчук 

24.09.2019р

 

 

 

ІНФОРМУЄ

ХЕРСОНСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Найпоширеніші помилки при оплаті листків непрацездатності. Відповідальність роботодавців.

Найпоширенішою помилкою при оплаті листків непрацездатності є надмірне нарахування матеріального забезпечення, у зв’язку з чим виникає переплата матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду.

Причиною таких помилок є неправильне застосування або порушення норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266, а саме: невірне визначення розрахункового періоду та/або сум заробітної плати для обчислення середньоденної заробітної плати.

Крім цього, часто допускаються такі помилки:

- надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного сп’яніння, або дій, пов’язаних з таким сп’янінням (порушення норм ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі – Закон № 1105);

- призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах на підставі листка непрацездатності, виданого (оформленого) з порушенням встановленого порядку (порушення норм ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Найбільш поширені порушення в оформленні листків непрацездатності:

• вказують скорочену назву підприємства та не заповнюють його адресу;

• не підкреслюють слово «первинний» або «продовження»;

• не підкреслюють причину непрацездатності;

• не вказують режим (стаціонарний, амбулаторний тощо);

• виправлення в листку непрацездатності не засвідчують підписом лікаря або печаткою закладу охорони здоров`я «Для листків непрацездатності»;

• при тимчасовій непрацездатності понад 10 днів листок непрацездатності не засвідчують підписом завідувача відділення.

Відповідальність роботодавців, як страхувальників, визначена статтею 15 Закону № 1105.

Так, у разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду (ч. 3 ст. 15 Закону № 1105).

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону № 1105 роботодавець несе відповідальність за:

1) порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення;

2) несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;

3) подання недостовірних відомостей про використання коштів Фонду;

4) шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду, внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених цим Законом.

 

У разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно, на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (ч. 6 ст. 15 Закону № 1105).

26.07.2019                                                                                             

 

 

З 1 липня 2019 року нещасні випадки на виробництві будуть розслідуватися  по-новому.

 

17 квітня 2019 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджено новий №337 «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (далі-Порядок), який набрав чинності з 1 липня 2019 року, у якому удосконалено механізми розслідування та обліку нещасних випадків та аварій на виробництві відповідно до вимог чинного законодавства, а також урегульовано питання розслідування професійних захворювань та отруєнь на виробництві.

Дія документу розширена на всіх застрахованих (офіційно працевлаштованих) осіб, фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору та ін.

Порядком передбачено, що потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні вжити  всіх можливих заходів, необхідних для надання потеплілому допомоги та негайно повідомити про нещасний випадок не тільки безпосереднього керівника робіт, а й службу охорони праці.

Подовжений термін надання роботодавцем повідомлення про нещасний випадок:

протягом двох годин  з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії.  Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку, а у разі настання нещасного випадку події під час руху транспортних засобів усіх видів – за місцем реєстрації підприємства.

Визначено, що спеціальному розслідуванню підлягають також нещасні випадки, які сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору, які працюють на умовах цивільно-правового договору, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами-підприємцями, членами фермерського господарства.

Також голові комісії надається право надсилати керівникам органів, представники яких входять до складу комісії, подання про неналежне виконання ними обов’язків, визначним цим Порядком, та запит щодо іншого представника для включення до складу комісії.

Відповідно до нового Порядку рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним. Також з 01 липня вступає у силу строк давності для розслідування нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, який становитиме три роки з дня їх настання. Водночас, у разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду, розслідування проводиться незалежно від дати їх настання. Крім того, документом подовжено строки проведення розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) до 5 робочих днів (проти 3  днів у попередній редакції),  спеціального розслідування – до 15 робочих днів (проти 10 днів). Зменшено кількість документів, які оформлюються за результатами роботи комісії з розслідування: складається акт за формою Н­1/П (якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов'язаний), акт за формою Н-5 скасовано. Після складання актів Н-1 роботодавець зобов’язаний впродовж двох робочих днів розглянути матеріали розслідування нещасного випадку та затвердити примірники актів, організувати друкування необхідної кількості копій матеріалів розслідування, видати протягом двох робочих днів після затвердження актів Н-1 наказ про вжиття запропонованих комісією заходів до запобігання виникненню подібних нещасних випадків, притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, дії або бездіяльність яких привели до настання нещасного випадку та в письмовій формі інформувати орга Кількість актів за формою Н-1 визначається рішенням комісії. Оригінали акта за формою Н-1 надаються потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі), робочому органу Фонду, підприємству. Іншим органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку, надається копія акта.

Визначена можливість внесення змін наказом роботодавця або органом, який утворив комісію до затвердженого акту за формою Н-1, у разі виявлення недоліків у оформленні, що не впливають на об’єктивність розслідування, причини настання нещасного випадку та висновки комісії.

Реалізацією цього правового акта забезпечуватиметься належний соціальний захист громадян, постраждалих на виробництві.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                                О.Б. Бойчук 

10.07.2019р.

 

 

Розслідування нещасних випадків на виробництві з 1 липня 2019р.

 

З 1 липня 2019 року почне діяти постанова КМУ від 17.04.19 р. № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (далі – Порядок). Мета нового Порядку — привести механізм розслідування у відповідність із законодавством та врегулювати розслідування професійних захворювань і отруєнь на виробництві.

Відповідно, від цієї дати втратить чинність, зокрема, Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.

Вимоги Порядку поширюються на всіх роботодавців (юросіб і фізосіб), також тепер поширюється і на осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору або на інших підставах, передбачених законом, фізичних осіб-підприємців, осіб, які були фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту) тощо.

Порядок передбачає проведення розслідування (спеціального розслідування) у зв'язку з настанням нещасного випадку та/або гострого профзахворювання (отруєння) протягом 3 років із дня настання такого випадку (у т. ч. і тих випадків, про які роботодавець не повідомив своєчасно). Проте якщо факт нещасного випадку та/або гострого профзахворювання (отруєння) установлено в судовому порядку, тоді розслідування проводитиметься незалежно від дати настання такого випадку.

Згідно з новим Порядком № 337 у разі отримання інформації про нещасний випадок роботодавець зобов’язаний протягом двох годин повідомити з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення відповідним органам. Розслідування нещасного випадку комісією підприємства проводиться протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня утворення комісії, спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 15 (п’ятнадцяти) робочих днів.

Зменшено кількість документів, які потрібно оформляти за результатами роботи комісії з розслідування. На відміну від Порядку № 1232, коли складалися акти за формами  Н-5 та Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнавався таким, що пов’язаний із виробництвом), у новому Порядку № 337 складається один акт за формою  Н-1. Тепер, якщо нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом, це позначається великою літерою П (Н-1/П), якщо не пов’язаним із виробництвом – великими літерами НП (Н-1/НП).

У затвердженому Порядку визначено процедуру проведення розслідування нещасних випадків і / або гострих професійних захворювань (отруєнь), порядок встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, порядок розслідування обставин і причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь).

В цілому, затверджений  Порядок значною мірою оптимізує правове регулювання цілого ряду питань у сфері соціального захисту працівників, які постраждали в результаті нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                                О.Б. Бойчук 

30.05.2019р

 

 

Запрошуємо на семінар до Всесвітнього дня охорони праці

 

Херсонське відділення управління ВД Фонду соціального страхування України інформує, що 19 квітня 2019 року  о 10.00, в приміщенні Обласного будинку профспілок ( м. Херсон, пр. Ушакова, буд.25) відбудеться міський семінар-нарада з нагоди відзначення в Україні Всесвітнього Дня охорони праці. За визначенням Міжнародної організації праці в цьому році захід відбувається під гаслом «Здорове та безпечне майбутнє праці». Захід проводиться разом з Херсонською обласною міжгалузевою радою профспілок, Головним управлінням Держпраці у Херсонській області та спілкою роботодавців.

Запрошуємо роботодавців, представників профспілок, відповідальних осіб підприємств та організацій з питань охорони праці прийняти участь у проведенні заходу.

  

 

ІНФОРМУЄ

ХЕРСОНСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2018 № 160 «Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого» затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних  страхових виплат з 1 березня 2019 року у розмірі 1,05.

За результатами перерахунку з 01 березня 2019 року по Херсонському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду в Херсонській області 1380 потерпілим на виробництві та членам їх сімей збільшено суми щомісячних страхових виплат.

Підвищені суми щомісячних страхових виплат потерпілі на виробництві та члени їх сімей отримають у квітні, а внутрішньо переміщені особи  отримали у березні поточного року. 

27.03.2019                                             м. Херсон

 

 

 ІНФОРМУЄ

ХЕРСОНСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

ВІДНОВЛЕНО ПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ СТРАХУВАЛЬНИКІВ ФОНДОМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ

 

Фондом соціального страхування України з березня 2019 року відновлено проведення планових перевірок страхувальників щодо використання ними коштів Фонду. Водночас, система контролю отримала нові ризикоорієнтовані підходи, що мають на меті зменшити навантаження на страхувальників (роботодавців) та упередити можливі порушення.

«Планові перевірки проводяться фахівцями Фонду виключно за умови наявності вагомих приводів, які чітко визначені напрацьованими  ризикоорієнтованими критеріями. Тобто перевірки здійснюються лише тоді, коли страхувальник дає для цього об’єктивні підстави. Це дозволяє як не допустити тиск на законослухняних роботодавців, так і забезпечити захист Фонду від неправомірних видатків. Підставою для перевірки може бути суттєве зростання кількості днів тимчасової непрацездатності на підприємстві. Квартальні плани-графіки проведення планових перевірок розміщуються на веб-порталі управління виконавчої дирекції Фонду в Херсонській області.

З метою підвищення ефективності системи соціального страхування, зменшення навантаження на страхувальників та забезпечення прозорості аудиту, з 2019 року скасовано щоквартальний звіт по використанню коштів Фонду за формою Ф4-ФСС з ТВП. Натомість, з 01.10.2018 було розширено форму заяви-розрахунку та почала працювати система інформування роботодавцем про здійснені виплати застрахованим особам – повідомлення про виплату коштів застрахованим особам за визначеною формою роботодавці подають упродовж місяця з дня здійснення виплат матеріального забезпечення, окремих виплат потерпілим на виробництві. Відсутність повідомлення про виплату коштів застрахованим особам упродовж трьох місяців з дня проведення фінансування Фондом може стати підставою для проведення перевірки, тощо».

Крім того, з жовтня 2018 року Фондом було впроваджено систему попереднього контролю правильності нарахування виплат, яка дозволила мінімізувати можливі помилки при визначенні страхувальниками розміру допомоги та страхових виплат. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють попередній контроль правильності нарахування виплат та у разі виявлення помилок надають рекомендації страхувальнику щодо усунення недоліків ще до фінансування виплат. Це дозволяє уникнути частини штрафів, які раніше могли накладатись на роботодавця у разі виявлення неправомірного використання коштів Фонду під час перевірок за фактом вже профінансованих заяв-розрахунків.

27.03.2019                                                                         м. Херсон

 

Перевірки стану умов і безпеки праці підприємств.

 

Одним з основних завдань Фонду соціального страхування (далі – Фонд) є профілактика нещасних випадків та професійних захворювань. Найбільш дієвим заходом такої профілактики є планові перевірки страховими експертами з охорони праці, які проводяться згідно із затвердженим керівником відділення Фонду щоквартальним планом-графіком та позапланові. Про проведення планової перевірки Фонд не менш як за 10 днів письмово повідомляє роботодавця.

Метою проведення планових перевірок є вивчення стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи.

Відповідно до розділу III Положення про службу страхових експертів з охорони праці, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.12.2011 № 63 — страхові експерти наділені правом, зокрема:

- безперешкодно та у будь—який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов та безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

- вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці, а центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці,

- подання про застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життю працівників.

Періодичність проведення планових перевірок встановлюється за критеріями.

Критеріями для здійснення перевірки суб’єктів господарювання не частіше ніж раз на рік є:

- підвищення коефіцієнта частоти травматизму порівняно із середнім показником по галузі більше ніж на 10 відсотків;

- збільшення кількості нещасних випадків на виробництві із смертельним наслідком порівняно з попереднім роком;

- збільшення кількості професійних захворювань порівняно з попереднім роком;

- не проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства;

- наявність фактів нещасних випадків на виробництві, за якими роботодавець не проводив розслідування відповідно до законодавства.

Позапланові перевірки стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи підприємства проводяться  при аварії, нещасному випадку чи профзахворюванні, зверненні суб’єкта господарювання або потребі в перевірці виконання внесених страховим експертом подань про усунення порушень законодавства з охорони праці.

Страховий експерт Фонду не накладає штрафів, а за наслідками перевірки складає подання щодо виявлених порушень із зазначенням терміну усунення недоліків і в межах компетенції надає допомогу роботодавцеві відповідну допомогу.

Отже, не слід «боятися» перевірок з питань охорони праці  страховими експертами Фонду.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                                О.Б. Бойчук

  

22.03.2019р.

 

 

 

 

Про здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) та матеріального забезпечення у 2018 році

У 2018 році Херсонським відділенням управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі - відділення) надано для фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду 88150,01 тис. грн., що на 127,8 % більше ніж у 2017 році (68980,05 тис. грн.), з них :

допомогу по тимчасовій втраті непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві отримали 14345 осіб на суму 47709,77 тис. грн.., або 54,1% від загального фінансування. Середньоденний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності склав 203,95 гри.;

допомогу по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї отримали 2746 особи на суму 5948,20 тис. грн., або 6,8 % від загального фінансування. Середньоденний розмір допомоги склав – 188,15 грн.;

допомогу по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування - 7 особам на суму 29,84 тис. грн. та 2 особам допомогу по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення протезування на суму 8,98 тис. грн.;

допомогу по вагітності та пологах отримали 1468 особи на суму 33998,12 тис. грн., або 38,6 % від загального фінансування, в т.ч. 1 внутрішньо переміщена особа з території, що не контролюється українською владою в сумі 8,82 тис. грн. Середньоденний розмір допомоги склав 198,88 грн.

Для здійснення допомоги на поховання у 2018 році прийнято документів по 111 випадках, та профінансовано 455,10 тис. грн.

Станом на 01.01.2019 Фондом надавалися страхові виплати 1370 потерпілим на виробництві та членам їх сімей, з них 114 внутрішньо переміщеним особам з території, що не контролюється українською владою (80 - з Донецької області, 34 - з Луганської області). Зокрема, у відділенні отримують щомісячні страхові виплати за місцем постійного проживання 11 осіб, справи яких знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

У загальній чисельності отримувачів страхових виплат - 1288 чол. (94,0 %), це потерпілі від трудового каліцтва та професійного захворювання, 82 чол. (6,0 %). це особи, які отримують страхові виплати по втраті годувальника.

Станом на 01 січня 2019 року - 672 особи, або 49,1 % від загальної кількості потерпілих, с інвалідами трудового каліцтва та професійного захворювання, з них І групи - 14 чол., II групи - 86 чол., Ш групи -  572 чол.

У 2018 році витрачено коштів Фонду на страхові виплати потерпілим на виробництві та членам їх сімей у загальній сумі 36065,78 тис. гри., що на 13,45 % більш ніж у 2017 році.

Середній розмір призначеної щомісячної грошової суми в разі стійкої втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого та грошової суми щомісячної страхової виплати особам, які мають право в разі втрати годувальника на І одержувача склав 2147,16 грн., при 1569,36 гри. за відповідний період 2017 року, що свідчить про зростання розміру на 27 %.

У звітному році відділеннями вперше призначено та виплачено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності 12 потерпілим на загальну суму 89,55 тис. гри. (у 2017 році - 13 потерпілим на загальну суму 88,28 гри.).

Одноразову допомогу в разі смерті потерпілого призначено 4 сім'ям потерпілого та 1 утриманцю, відповідно у сумі 528,70 тис. грн. та 36,82 тис. грн.

У 2018 році здійснено відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг по 1 випадку на загальну суму 2,23 тис. грн.  

Відшкодовано допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю 50 потерпілим на виробництві у загальній сумі 482,16 тис. грн. (у 2017 році 58 потерпілим на суму 271,34 тис. грн.).

 25.02.2019

 

Організація проведення розслідування нещасних випадків на виробництві.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) смерть від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Якщо від таких захворювань гинуть в основному люди похилого віку, то внаслідок нещасних випадків – люди молодого та середнього (працездатного) віку. В Україні щорічно майже 17 тис. чоловік стають інвалідами, загалом  у всіх країнах світу кожні 3 хвилини гине людина, а кожні 2 секунди травмується 8 осіб.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов'язаний: терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому, забезпечити його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування  у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний:протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок (крім  випадків передбачених п.37 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджений  постановою КМУ від 30.11.2011р. №1232):

робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі – Фонд) за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; відділу гігієни праці територіального органу Держпраці за місцезнаходженням підприємства (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння); протягом доби утворити комісію у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування. (До складу комісії входять: керівник служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.) До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт. Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.

Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:

обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію, документацію охорони праці;  визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;  установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам. Скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження; Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням із територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства. У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування. У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5. Примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1 протягом доби надсилаються роботодавцем:

-     керівникові служби охорони праці або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий;

-     потерпілому або уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси;

-     Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

-     територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

-     первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії. Копії актів за формою Н-5 і Н-1 надсилаються органові управління підприємства, а у разі його відсутності ― місцевій держадміністрації.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті:

роботодавець зобов'язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв'язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення: територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства; органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку;  Фондові за місцезнаходженням підприємства;  органові управління підприємства (у разі його відсутності — місцевій держадміністрації);  відділу гігієни праці територіального органу Держпраці за місцезнаходженням підприємства (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь); первинній організації профспілки а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;  органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл. 

  О.Б. Бойчук

18.02.2019р.

 

 

 

 

 

При втраті працездатності у перший день роботи лікарняні розраховуються з посадового окладу

29.01.2019
 
Середня заробітна плата для розрахунку розміру допомоги по тимчасовій втраті працездатності, що надається Фондом соціального страхування України, у випадках, коли страховий випадок настав у перший день роботи застрахованої особи, визначається, виходячи зі встановленої тарифної ставки (посадового окладу) або її частини.
Розмір зазначеної допомоги залежить від тривалості загального страхового стажу та складає 50% середньої заробітної плати (якщо стаж не перевищує 3 років), 60% (при стажі від 3 до 5 років), 70% (від 5 до 8 років) і 100% (якщо стаж – понад 8 років, або за наявності пільг відповідно до законодавства).
Нагадаємо, у загальних випадках при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Загальний приклад розрахунку середньоденної заробітної плати: ( Х1 +Х2 + Х3 + Х4 + Х5 + Х6 + Х7 + Х8 + Х9 + Х10 + Х11 + Х12) / 365*,
де Х1, Х2, … – заробітна плата застрахованої особи за кожен з 12 місяців розрахункового періоду, що передував місяцю, в якому настав страховий випадок.
*Календарні дні за 12 місяців розрахункового періоду. Невідпрацьовані з поважних причин дні (за наявності), необхідно виключити із розрахунку. Також із розрахунку виключаються місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин. Святкові та вихідні дні не виключаються з розрахункового періоду.
Право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності від Фонду соціального страхування України виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
 

 

 

До уваги страхувальників!

У зв’язку із прийняттям правлінням Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) постанови від 12.12.2018 № 28 «Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України», якою встановлено форму Звіту по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України, виконавча дирекція Фонду надає методичні рекомендації щодо його заповнення.

 

Методичні рекомендації

щодо заповнення Звіту по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України

 

Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України (далі – Звіт) за формою, встановленою постановою правління Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) від 12.12.2018 № 28 «Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України», щокварталу подається страхувальниками, які станом на звітну дату мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі – загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві), до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) у такі строки: до 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.

Звіт подається до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду в один із таких способів:

- на паперових носіях;

- надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення відповідно до вимог Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (із змінами).

У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання Звіту.

Такий Звіт вважається поданим в день отримання відділенням поштового зв'язку від страхувальника поштового відправлення зі Звітом. При цьому у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення відповідному відділенню робочого органу виконавчої дирекції Фонду з вини оператора поштового зв'язку, такий оператор відповідає згідно з законом. У такому разі страхувальник звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такого Звіту.

Страхувальник протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (на його вибір) відділенню робочого органу виконавчої дирекції Фонду другий примірник Звіту разом із копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

У разі погашення всієї суми заборгованості зі сплати страхових коштів або сплати суми, яка перевищує заборгованість зі сплати страхових коштів до Фонду, до кінця звітного періоду, Звіт до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду не подається.

У Звіті терміни вживаються у такому значенні:

Заборгованість зі сплати страхових внесків, пов’язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати – заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, нарахованих до 01.01.2011, що пов’язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати.

Звітний період – проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця (місяця кварталу) та закінчується останнім календарним днем останнього місяця (місяця кварталу).

Звітний рік – проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця року та закінчується останнім календарним днем останнього місяця року.

Недоїмка зі сплати страхових внесків – заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, своєчасно не нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011.

Пеня  фінансова санкція, нарахована страхувальником самостійно або за результатами перевірки страхувальника за порушення порядку сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011, згідно з абзацом другим пункту 5.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16, та/або пунктом 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134, що були чинними на момент виникнення таких порушень, а також за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій відповідно до абзацу третього частини першої статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», що був чинним на момент виникнення таких порушень, та/або абзацу третього частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Сума неприйнятих до зарахування витрат за соціальним страхуванням – неправомірно витрачені страхові кошти на виплату матеріального забезпечення та/або вартість надання соціальних послуг, що  підлягають відшкодуванню страхувальником до Фонду, у разі порушення порядку використання страхових коштів, виявлені за результатами перевірки страхувальника.

Штрафи за недотримання законодавства про соціальне страхування – штрафи за порушення порядку використання страхових коштів та за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», що був чинним на момент виникнення таких порушень, та/або абзаців першого та другого частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Звіт складається наростаючим підсумком з початку року в гривнях з копійками.

Звіт завіряється підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника) та скріпляється печаткою (за наявності).

Звіт складається із заголовної частини та двох таблиць.

У заголовній частині звіту відображаються: податковий номер страхувальника (код за ЄДРПОУ або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи) або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), найменування страхувальника або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, місцезнаходження (місце проживання), телефон, назва Звіту та період, за який його складено.

Таблиця 1. «Розрахунки по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів».

Графа 3 = сумі граф 4 та 10.

Графа 4 = сумі граф 5, 6, 7, 8, 9.

Графа 10 = сумі граф 11, 12, 13.

Рядок 1 «Заборгованість на початок звітного року».

Відображається сума заборгованості зі сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві до Фонду на початок звітного року.

Графа 4 рядка 1 = рядку 23 «Зобов’язання страхувальника на кінець звітного періоду (р. 1 +…+ р. 5 – р. 8 – р. 14), у т. ч.:» Звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.01.2011 № 4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.03.2011 за № 392/19130 (із змінами), за IV квартал 2018 року.

Графи 10-13 рядка 1 = графам 2-5 рядка  «Залишок заборгованості до Фонду на кінець звітного кварталу» Таблиці 1 Звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 31, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 за  № 1286/18581, за IV квартал 2018 року.

Починаючи зі Звіту за І квартал 2020 року графи 3-13 рядка 1 =    графам  3-13 рядка 5 Звіту за IV квартал року, що передує звітному.

Рядок 2 «Нараховано страхових коштів з початку року».

Відображається сума нарахованих страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, у тому числі за результатами проведених перевірок страхувальників у звітному році, самостійно нарахованих страхувальниками та за судовими рішеннями, які набрали законної сили у звітному році, про стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві до Фонду, нарахованих за результатами проведених перевірок звітного року та минулих років, з початку року.

Рядок 2.1 «за результатами проведеної перевірки».

Відображається сума нарахованих страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві за результатами проведеної перевірки страхувальника у звітному році з початку року.

Цей рядок включає суму нарахованих страхових коштів у разі прийняття судом рішення, яке набрало законної сили, про стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві до Фонду, нарахованих за актом перевірки звітного року.

Рядок 2.2 «страхувальником самостійно».

Відображається сума самостійно нарахованих страхувальником страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві з початку року.

Графи 7 та 8 цього рядка не заповнюються.

Рядок 3 «Сплачено з початку року».

Відображається сума погашеної заборгованості зі сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві до Фонду з початку року.

Рядок 4 «Списано заборгованості з початку року згідно з рішенням суду».

Відображається сума списаної заборгованості у разі прийняття судового рішення, яке набрало законної сили, про списання боргу або відповідно до закону з початку року.

Рядок 5 «Залишок заборгованості зі сплати страхових коштів на кінець звітного періоду (р.5 = р.1 + р.2 - р.3 - р.4)».

Відображається сума заборгованості зі сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві до Фонду на кінець звітного періоду.

Рядок 5 = рядок 1 + рядок 2 – рядок 3 – рядок 4.

Таблиця 2. «Відомості про залишок заборгованості з виплати заробітної плати на кінець звітного періоду».

Заповнюється страхувальниками, які на кінець звітного періоду мають заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві до Фонду, пов'язану з несвоєчасною виплатою заробітної плати (графа 6 та/або графа 12 Таблиці 1), яка утворилась станом на 01.01.2011,  починаючи з 01.04.2001.

Рядок 1 «Сума заборгованості з виплати заробітної плати на початок звітного року».

Відображається сума нарахованої та не виплаченої заробітної плати, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі з фонду оплати праці, яка утворилась станом на 01.01.2011, починаючи з 01.04.2001, на початок звітного року.

Рядок 2 «Виплачено заробітну плату з початку року».

Відображається сума виплаченої заробітної плати, заборгованої за період з 01.04.2001 до 01.01.2011, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі з фонду оплати праці з початку року.

Рядок 3 «Сума заборгованості з виплати заробітної плати на кінець звітного періоду (р.3=р.1-р.2)».

Відображається сума нарахованої та не виплаченої заробітної плати, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі з фонду оплати праці, яка утворилась станом на 01.01.2011, починаючи з 01.04.2001, на кінець звітного періоду.

Рядок 3 = рядок 1 – рядок 2. 

 

 

 

Додаткова відпустка за особливий характер праці офісних працівників. 

Щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці надають:

·         окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яку виконують в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я;

·         працівникам із ненормованим робочим днем.

Усі працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, зокрема на персональному комп’ютері, та яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими актами законодавства, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів згідно позиції 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 №1290. Додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. До часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Отже, якщо працівник працює з персональним комп’ютером, то ті дні, коли ця робота становить не менше половини тривалості робочого дня, зараховують до стажу, що дає право на таку відпустку.

Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який установлюють для певної категорії працівників, якщо неможливо нормувати час трудового процесу. За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу.

Ненормований робочий день на підприємствах незалежно від форми власності можна встановлювати для керівників, спеціалістів і працівників, а саме:

-          осіб, праця яких не підлягає точному часовому обліку;

-          осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості;

-          осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Така робота не є надурочною. Міру праці у цьому випадку визначають не лише тривалістю робочого часу, а й колом обов’язків і обсягом виконаних робіт.

Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають працівникам за списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Її тривалість — до семи календарних днів. Додаткову відпустку надають як компенсацію за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодично виконувати службові завдання понад встановлену тривалість робочого часу. Конкретну тривалість такої відпустки встановлюють колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором. Ненормований робочий день не встановлюють для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Для працівників, які працюють неповний робочий тиждень, можна встановлювати ненормований робочий день.

Щорічну додаткову відпустку надають понад щорічну основну відпустку за однією з підстав, обраною працівником.

Отже, працівнику можна надати щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці лише одного виду.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.        О.Б. Бойчук                                 

03.01.2019р.   

 

 

За І квартал 2019 року страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України, будуть подавати звіт до Фонду за новою формою.

Правлінням Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) прийнята постанова від 12.12.2018 № 28 «Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України» (далі – постанова № 28), якою встановлено форму Звіту по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України.

При цьому визнано такими, що втратили чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 за № 1286/18581 (далі – постанова № 31), та постанову правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.01.2011 № 4 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24.03.2011 за № 392/19130 (далі – постанова № 4). Постанова № 28 набуває чинності з 01 січня 2019 року.

Таким чином, в останнє, за підсумками 2018 року, страхувальники подають до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду:

- до 21 січня 2019 року Звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з ТВП) відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою № 4;

- до 25 січня 2019 року Звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до постанови № 31.

Починаючи зі звіту за І квартал 2019 року, страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та/або на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, щокварталу до 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня, подають до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду Звіт по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України (далі – Звіт) до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови № 28.

Тобто Звіт за І квартал 2019 року подається страхувальниками до 10 квітня 2019 року за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) до відділень робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, що пов'язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці у звітному періоді, звітність за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) страхувальник подає до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання). 

При цьому зазначаємо, що у разі погашення страхувальником заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду до кінця звітного періоду, звітність до Фонду не подається.

 

 

Обережно! Ожеледиця.

Зима приносить не лише приємний білий сніг і потріскування морозу під підошвами. До зимових погодних умов ще треба звикнути, тому в саме в грудні так багато випадків травмування через ожеледь на дорозі.

Ожеледиця – це тонкий шар льоду на поверхні землі, що утворюється після відлиги або дощу в результаті похолодання, а також замерзання мокрого снігу і крапель дощу.

Ожеледиця  утворюється,  як правило, за температури повітря від + 3 до - 5 °С і відносній вологості повітря більше 90%. Ожеледиця з'являється на покритті у вигляді гладкої склоподібної плівки або у вигляді матової білої шорсткої кірки. Ожеледиця на дорозі може виникнути щодня. Вона змушує бути уважними не лише водіїв, а й пішоходів, адже ризик травмування, коли під ногами слизько, є надто високим. Пухкий сніг на покритті утворюється  під час  випадання снігу та хуртовин. Найбільш інтенсивно сніг ущільнюється за температури повітря близько 0 °С.

При несвоєчасному розсипанні протиожеледних матеріалів і прибиранні пухкого снігу під дією автотранспорту сніг перетворюється у сніговий або снігово-льодяний накат.

Для організації робіт по боротьбі і запобіганню утворення зимової слизкісті необхідно враховувати її вид, погодні умови, перед та під час утворення слизькості  і тенденцію їх зміни.

Людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження - небезпечні для здоров'я. Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю:

1). Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву.

2). Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

3). Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

4). Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо.

5). Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

6). Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми частіше всього важкі.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

У зв’язку із складними погодними умовами Херсонське відділення Фонду соціального страхування застерігає працівників підприємств бути обережними під час пересування територіями, на яких вони працюють. Також нагадуємо керівникам про необхідність виконання запобіжних заходів з метою уникнення травмування людей на слизьких ділянках.

З метою впровадження заходів щодо виключення виробничого травматизму в ускладнених зимових погодних умовах, необхідно:

- організувати проведення з працівниками позапланових інструктажів з питань охорони праці щодо вимог безпеки та особистої уваги під час руху по території підприємства та по території міста у зв’язку з виконанням функціональних обов’язків по затвердженому маршруту;

- провести позапланові інструктажі з питань охорони праці з водіями транспортних засобів щодо особливої пильності та дотриманням усіх правил дорожнього руху в ускладнених зимових погодних умов;

- забезпечити формування пішохідних доріжок, проїздів та стоянок транспортних засобів на територіях підприємств, установ та організацій. При наявності снігового покриття своєчасно проводити роботи по прибиранню та посипанню речовинами, що виключають ковзання під час ожеледиці;

- безпечно та своєчасно організовувати роботи з прибирання снігово-льодяних утворень з дахів будівель та споруд, при неможливості проведення зазначених робіт обов’язково виключити доступ працівників до небезпечних дільниць;

- забезпечити всіх працівників, в першу чергу тих, які виконують роботи на відкритому повітрі (в т.ч. аварійно-відновлювальні, ремонтні та по охороні об’єктів тощо) теплим спецодягом та спецвзуттям;

- організувати проведення заходів по збереженню тепла в виробничих приміщеннях з метою дотримання вимог діючих санітарних норм.

Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщення надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються в робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний обладнати приміщення для обігріву і відпочинку працівників.

Закликаємо бути пильними під час ожеледиці та пам’ятати про власну безпеку.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                                О.Б. Бойчук

  06.12.2018р.

 

Соціальні гарантії  Фонду соціального страхування України

За традицією 3-го грудня в усьому світі відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Це вияв гуманності, знак уваги і турботи про людей з вадами здоров’я. 

Відзначення Міжнародного дня людей з інвалідністю - це добра нагода підбити підсумки,  проаналізувати зроблене, замислитися над проблемами і визначити, що треба зробити для формування суспільства рівних можливостей для всіх громадян.

Система загальнообов’язкового державного соціального страхування гарантує нашим громадянам соціальний захист, насамперед, право на страхові виплати в разі тимчасової або стійкої втрати професійної працездатності, на медичну та соціальну реабілітацію. Іншими словами, мета діяльності Фонду – збереження та відновлення здоровя працюючої людини.

Одним з напрямів роботи Фонду соціального України є турбота про тих людей, які стали інвалідами в результаті отриманих на виробництві травм або професійних захворювань.

Під опікою Херсонського відділення перебувають 1310 громадян (в т.ч. 108 внутрішньо переміщених осіб), що отримали стійку втрату професійної  працездатності  внаслідок виконання трудових обов’язків, які постійно або тимчасово проживають на території м. Херсона та Білозерського району, з яких 14 осіб має I групу інвалідності, 85 осіб (в т.ч. 3 внутрішньо переміщених особи) - II групу та 580 осіб (в т.ч. 59 внутрішньо переміщених осіб) - III групу. Практично кожний другий з числа інвалідів – людина пенсійного віку.

Відділення разом із  лікувальними закладами охорони здоров’я забезпечує людей з інвалідністю, згідно з призначеннями лікарів, повним обсягом медичних послуг: оплачує перебування в лікарнях, реабілітаційних і санаторно-курортних закладах; обслуговування лікарями вузького профілю та загальної практики. Також, за кошти Фонду люди з інвалідністю забезпечуються автомобілями, протезно-ортопедичними виробами, кріслами колісними, лікарськими засобами, окулярами та слуховими апаратами.

Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи – щорічно, Фонд безоплатно надає, згідно з медичним висновком, путівку для санаторно-курортного лікування. Також, Фонд компенсує витрати на проїзд до місця санаторно-курортного лікування і назад.

Втративши здоров’я, людина, опинившись в складній життєвій ситуації,  зазнає як матеріальних збитків, так і моральних страждань, потребує докладання додаткових зусиль для організації свого життя. Тож, вкрай важливо, аби навіть за таких обставин вона почувалася захищеною.

Свій обов’язок допомагати людям, які втратили здоров’я через травми на виробництві, ми прагнемо виконувати професійно та відповідально, допомагаючи не лише матеріально, а насамперед, уважним і чуйним ставленням, добрим словом і конкретними справами, а саме:

- впродовж  11 місяців 2018 року  особам було надано медико-соціальних послуг на загальну суму 2 651,56 тис. грн., з них:

- забезпечено лікування в лікувально-профілактичних закладах 58 осіб на суму 473,4 тис. грн.;

- відшкодовано санаторно-курортне лікування 40 особам з інвалідністю на суму 563,06 тис. грн., що включає також компенсацію витрат на проїзд до місця санаторно-курортного лікування і назад;

- забезпечено 43 особи з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами на суму 212,8 тис. грн.;

- відшкодовано витрати на очне протезування 1 особі на суму 2,0 тис.грн.;

- придбано слухові апарати   44 особам з інвалідністю на суму 212,8 тис.грн.;

- забезпечено лікарськими засобами 141 особу на суму 498,9 тис. грн.;

- забезпечено постійний сторонній догляд та побутове обслуговування 19 особам з інвалідністю на суму 610,1 тис. грн.;

- відшкодовано витрати на бензин, ремонт автомобілів та транспортне обслуговування – 20 особам з інвалідністю в сумі 6,1 тис. гривень.

 

Користуючись нагодою, Херсонське відділення управління Фонду соціального страхування України в Херсонській області  бажає всім міцного здоров’я, оптимізму, родинного затишку, шанобливого й поважного ставлення.

 

Лікування та реабілітація потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві.

 

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105) застраховані особи мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом, послуги медичної, професійної реабілітації тощо у разі настання страхового випадку.

Відповідно до пункту 3 статті 42 Закону № 1105  Фонд соціального страхування України (далі – Фонд) фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на придбання ліків, якщо потребу в них визначено висновками медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення) (далі – ІПР). Фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги (у тому числі після надання стаціонарної допомоги, медичної реабілітації) у поліклініці, вдома, в денних стаціонарах згідно з переліком необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначеним ЛКК закладу охорони здоров'я.

Разом з тим, у разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами у розмірі не більше вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.

На виконання вимог статті 42 Закону № 1105 Фонд фінансує витрати на санаторно-курортне лікування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, якщо таку потребу визначено висновками МСЕК та – ІПР (у разі її складення).

Відповідно до зазначеної статті Закону № 1105 потерпілому, який став особою з інвалідністю, безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування. У разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд, у розмірі, що не перевищує граничні розміри витрат, встановлені правлінням Фонду. Також потерпілому, який став особою з інвалідністю, компенсуються витрати на проїзд до санаторно-курортного закладу та назад.

Періодичність отримання санаторно-курортного лікування, передбачено Порядок відшкодування витрат за надані послуги санаторно-курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі – Порядок № 33) і становить для:

- осіб з інвалідністю І групи щороку;

- осіб з інвалідністю ІІ групи один раз на два роки або щороку на підставі ІПР;

- осіб з інвалідністю ІІІ групи один раз на три роки, один раз на два або щороку на підставі ІПР.

У разі необхідності супроводу особи з інвалідністю до санаторно-курортного закладу, якщо така потреба визначена висновком МСЕК, для супроводжуючої особи умовами договору передбачається забезпечення путівкою без лікування (лише проживання та харчування, витрати на проїзд), на якій робиться помітка «Супровідник», на весь період санаторно-курортного лікування особи з інвалідністю. Потерпілого не можуть супроводжувати інваліди І групи та особи, які не досягай 18-річного віку.

Для отримання путівки на санаторно-курортне лікування потерпілому необхідно перебувати на відповідному обліку у робочому органі Фонду за місцем зберігання справи про страхові виплати потерпілих.

Для взяття на облік необхідно подати:

- заяву встановленої форми;

- висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні;

- довідку для одержання путівки на санаторно-курортне лікування за формою № 070/о (термін дії довідки не більше 12 місяців з дати видачі);

- ІПР (за наявності);

- копію паспорта потерпілого та особи, яка його супроводжує, якщо таку потребу визначено висновком МСЕК.

На сьогоднішній день потерпілі самостійно вибирають санаторно-курортний заклад, розташований на території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади України здійснюють свої повноваження у повному обсязі, відповідно до медичних показань за профілем лікування.

 

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                                О.Б. Бойчук

 

 

11.10.2018р.

 

 

 АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Атестація робочих місць за умовами праці  має на меті не лише визначити право працівників на пенсію за віком на пільгових умовах. Її проводять на всіх робочих місцях, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Правовою підставою, щоб провести атестацію, є наявність професії, посади, роботи у:

-          Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (затверджені постановою КМУ від 24.06.2016 № 461);

-   Списках виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (затверджені постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290);

-   Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 163).

Атестацію обов’язково необхідно провести на робочих місцях працівників, які мають право хоча б на одну з пільг і компенсацій за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, що надають відповідно до вказаних вище нормативних документів.

Відносити чи ні роботи, професії (посади) до категорії із шкідливими і важкими умовами праці у кожному конкретному випадку вирішують на підставі результатів атестації цих робочих місць за умовами праці.

Атестацію проводять відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 № 442) та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджені постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41). Перелік робочих місць, що підлягають атестації, складає атестаційна комісія підприємства, організації (п. 2.3 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Мінпраці від 01.09.1992 № 41).

За результатами атестації робочих місць визначають право на:

-          підвищену оплату праці на важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці (ст. 100 Кодексу законів про працю України);

-          безоплатне забезпечення молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами — за Переліком хімічних речовин, при роботі з якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (затверджений МОЗ СРСР від 04.11.1987 № 4430-87);

-          лікувально-профілактичне харчування — за Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці (затверджений постановою Держкомпраці СРСР, Президії ВЦРПС від 07.01.1977 № 4/П-1).

Якщо працівник має право на пенсію на пільгових умовах, до трудової книжки обов’язково необхідно внести запис про атестацію робочого місця — на підтвердження цього права. До трудової книжки слід додати й засвідчений в установленому порядку витяг із наказу, яким затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, для працівників яких передбачено пільгове пенсійне забезпечення.

Атестацію проводять не рідше ніж раз на п’ять років. За своєчасне та якісне проведення атестації відповідає керівник підприємства.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                              О.Б. Бойчук 

27.09.2018р.