Меню сайту

Інформує Херсонське відділення управління ВД ФСС у Херсонській області

Робота жінок у нічний час.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це спричинено особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 ранку.

Обмеження нічної жіночої праці давно вимагає кращого законодавчого регулювання цього ринку, оскільки норма ст. 161 КЗпП (далі - Кодекс законів про працю) не змінювалася з 1922 року, коли вона в такому вигляді була введена. У той же час в ній допускається нічна праця жінок як тимчасовий захід, де це викликається особливою необхідністю. Але ця тимчасова міра триває вже впродовж багатьох років, по-перше, а, по-друге, до цих пір,  законодавець не визначив, які ж галузі народного господарства як виняток можуть застосовувати нічну працю жінок, і що треба розуміти під особливою необхідністю в мирний час або це кожен роботодавець сам вирішує, як нині це на практиці і відбувається без будь-якого контролю. У 70-х роках укладали угоди й виконували спеціальні плани поступового виведення жінок з нічних змін, і до кінця 80-х років була значно скорочена нічна жіноча праця. Але і нині коефіцієнт змінності в виробництвах з переважно жіночою працею високий і він вище, ніж у виробництвах з переважно чоловічою працею. Тому проблема обмеження нічної жіночої праці повинна вирішуватися більш радикально.

 Ураховуючи обов'язковість виконання норм міжнародних договорів, ратифікованих в установленому порядку, а також те, що передбачений ст. 175 КЗпП Перелік галузей народного господарства, в яких допускається застосування праці жінок у нічний час, із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час, не затверджено Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.7 Закону України «Про колективні договори і угоди», згідно з якою в колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо режиму роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку, питання щодо залучення жінок до роботи в нічний час має бути врегульоване на підприємстві в колективному договорі. За колективними договорами і соціально партнерським угодам також може обмежуватися нічна жіноча праця. Але в останні роки майже перестали передбачати в колективних договорах вихід жінок з нічних змін. Обмеження залучення жінок до нічних робіт, зроблені за колективними договорами і соціально партнерським угодам, більш ефективно мають спрямовуватися на повну ліквідацію нічної жіночої праці на кожному конкретному виробництві, в галузі, території.

Отже, роботодавець має право за виробничої потреби застосовувати працю жінок в нічний час, якщо колективним договором, який укладається між роботодавцем та профспілковою організацією, передбачено залучення жінок до роботи в нічний час, за винятком вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, залучення яких до робіт у нічний час не допускається.

Урегулювання роботи жінок у нічний час передбачено проектом Трудового кодексу України (ТК), прийнятого у першому читанні 05.11.2015 (реєстр. № 1658). Заборону на роботу вночі встановлено лише щодо вагітних (ст. 139 ТК). Працівників із сімейними обов’язками, які мають дітей до 15-ти років, дитину-інваліда чи доглядають відповідно до медичного висновку за хворим членом сім’ї, можна залучати до роботи в нічний час, але на підставі письмової згоди. Тож на підставі згоди сторін застосування праці жінок у нічний час допускається. Лише за відсутності такої згоди власник не має права залучати жінок до роботи у нічний час. Зазначені у частині першій ст. 175 КЗпП обмеження щодо залучення жінок до робіт у нічний час не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї (частина третя ст. 175 КЗпП). Як правило, лише на невеликому за обсягом діяльності підприємстві обставини можуть скластися так, що його працівниками будуть тільки члени однієї сім'ї.

Вагітних і жінок, які мають дітей віком до трьох років, взагалі не можна залучати до роботи в нічний час.

Жінки інших категорій під час прийняття чи переведення на роботу, що передбачає нічні зміни, мають надати письмову згоду на роботу вночі.

Роботодавець має організувати роботу лише в денні зміни або перевести працівницю на роботу без нічних змін (тимчасово або постійно; за згодою), якщо:

-         жінка, яка працює за змінним графіком, подала на підприємство довідку про вагітність;

-         працівниця, яка має дитину віком до 3 років, вирішила перервати відпустку для догляду за дитиною.

Такий самий принцип діє при зміні істотних умов праці (зокрема, при запровадженні змінного графіка робіт). Про новий режим працівників повідомляють не пізніше ніж за два місяці (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Якщо працівниця відмовляється продовжувати роботу в нових умовах, її звільнення на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП буде неправомірним. Роботодавець має або організувати її роботу винятково в денні зміни, або, за згодою жінки, перевести її на іншу роботу.

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.                                                                О.Б. Бойчук

 

 

Розслідування нещасних випадків, пов’язаних з ДТП.

 

Кожна травма, отримана працівником у ДТП по дорозі на роботу або з роботи, повинна розглядатися окремо. Тобто кожен нещасний випадок має бути правильно кваліфікований. А для правильної кваліфікації нещасного випадку як такого, що пов’язаний з виробництвом, або як нещасного випадку невиробничого характеру, необхідно враховувати різні обставини.

Виробничою визнається травма, отримана в робочий час, в який також входять усі передбачені трудовим розпорядком перерви. Що стосується травм, отриманих у ДТП по дорозі на роботу або з роботи,  вони будуть визнані виробничими тільки у тому випадку, коли працівник їхав у транспорті, наданому для цієї мети роботодавцем. До цього виду транспорту належать службовий автомобіль, автобус, що належить підприємству або наданий підприємству відповідно до договору (надання послуг перевезення пасажирів, оренди транспорту).

До виробничих також належать травми, отримані під час слідування у відрядження або в інших службових цілях на транспорті роботодавця або на особистому автомобілі потерпілого, якщо поїздка здійснюється за завданням керівника (навіть якщо це сталося в неробочий час за графіком роботи цього працівника). Кваліфікація і розслідування випадку як пов’язаного з виробництвом визначається і здійснюється відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232 (далі — Порядок № 1232).

Якщо потерпілий потрапив у ДТП, прямуючи додому на транспортному засобі, що належить підприємству, або транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору, то за таких обставин згідно з п.п. 5 п. 15 Порядку № 1232 нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, який у подальшому є підставою для призначення страхових виплат від Фонду соціального страхування (далі – Фонд).

Порядок розслідування ДТП, дорожньо-транспортної катастрофи, які з урахуванням зазначених вище ознак відносяться до виробничих аварій, потребують належного розслідування. Для проведення такого розслідування роботодавець зобов’язаний утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. З метою перевірки обставин справи та надання об’єктивної оцінки скоєній аварії, комісія наділяється правом витребувати необхідні документи про дорожньо-транспортну пригоду від уповноважених державних органів. Для здійснення такої перевірки комісії необхідно установити всіх учасників катастрофи: як водіїв, так і осіб, які не були причасні до керування автомобілем. Наприклад, одним із основних первинних документів, що дає змогу встановити зазначену інформацію, є довідка про ДТП, складена органами патрульної поліції безпосередньо при виїзді на місце катастрофи. Клопотання комісії про надання відповідних документів має бути задоволено державними органами у місячний строк. Якщо голова комісії не отримав протягом місяця з моменту катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті від зазначених органів таких відомостей, комісія складає акти за формою Н-5 і    Н-1 (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і в пункті 10 акта за формою Н-1 зазначає найменування органу, який проводить розслідування, безпосереднього учасника дорожнього руху та осіб, які користувалися транспортним засобом, але не причетні до керування.

Підписані акти Н-5 і Н-1 надсилаються контролюючим органам з охорони праці для реєстрації та поставлення їх на облік.

Фонд звертає увагу на те, що згідно з п. 5 Порядку № 1232 травма, отримана у ДТП не у робочий час та під час поїздки на громадському транспорті або за кермом власного автомобіля, так само, як і під час прямування додому пішки, виробничою не вважається. У такому разі ця травма кваліфікується як побутова і розслідується як нещасний випадок невиробничого характеру згідно з умовами, прописаними Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою КМУ від 22.03.2001 р. № 270. У цій ситуації відповідно до Порядку № 270 нещасні випадки розслідуються комісією, створеною роботодавцем, у якого працює потерпілий, протягом 10 календарних днів після утворення комісії. За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм).

 

Страховий експерт Херсонського

відділення управління ВД ФССУ

у Херсонській обл.

О.Б. Бойчук 

 

 

Херсонського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Херсонській області

Порядок направлення потерпілих на виробництві

на санаторно-курортне лікування

Постановою правління Фонду соціального страхування від 24.05.2017 року №33  було затверджено Порядок відшкодування витрат за надані послуги санаторно – курортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

 Згідно даного Порядку інваліди праці, яким за висновками медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складання) визначено право на санаторно-курортне лікування (за санаторно-курортною путівкою) за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання та які знаходяться на обліку в робочих органах Фонду, мають право самостійного вибору санаторно-курортних закладів, розташованих, на території України де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, відповідно до медичних показань за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання.

Для взяття на облік для отримання путівки потерпілі (або уповноважені ними особи) подають до робочих органів Фонду такі документи:

    — заяву за встановленою формою (із зазначенням назви санаторно- курортного закладу та його місцезнаходження);

    — висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно – курортному лікуванні;

    — медичну довідку лікувальної установи за формою №070/о;

    — індивідуальну програму реабілітації інваліда (за наявності);

    — копію паспорта потерпілого та особи, яка супроводжує потерпілого (якщо таку потребу визначено комісією МСЕК).

При наявності вказаних документів робочий орган Фонду погоджує із санаторно-курортним закладом прийняття потерпілого на санаторно – курортне лікування та укладає тристоронній договір (санаторій, потерпілий, Фонд). На підставі цього договору потерпілий отримує путівку та проходить санаторно-курортне лікування. Після закінчення терміну лікування потерпілий на протязі 10 днів повинен надати до відділення зворотний талон до санаторно-курортної путівки. На підставі зворотного талону та отриманих від санаторно-курортного закладу рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг з санаторно-курортного лікування відділення оплачує вартість санаторно-курортного лікування.

Термін санаторно-курортного лікування для потерпілих, окрім потерпілих з наслідками травм хребта та спинного мозку, становить 24 доби.

Термін санаторно-курортного лікування для потерпілих внаслідок травм хребта та спинного мозку в спеціалізованих санаторно-курортних закладах становить 45 діб. Термін лікування також може бути скорочений за заявою потерпілого до 24 діб.

У разі скорочення терміну перебування потерпілого у санаторно - курортному закладі (за  письмовою заявою), його право на санаторно-курортне лікування в даному періоді вважається використаним у повному обсязі.

Також забороняється поділ путівок або передача їх іншим особам.

Граничний розмір витрат на перебування потерпілого у санаторно-курортному закладі щорічно затверджується правлінням Фонду.

Робочі органи Фонду компенсують витрати на проїзд до санаторно – курортного закладу і назад потерпілому згідно із проїзними документами (квитки, квитанції на постільну білизну та транспортування багажу). Якщо потерпілий має право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства, то відшкодування витрат провадиться з урахуванням пільг.

з відмовою від забезпечення путівкою, вартість путівки не компенсується У разі невикористання потерпілим права на санаторно – курортне лікування у зв’язку.

 

Детальну інформацію можна отримати безпосередньо у Херсонському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області  за адресою: м.Херсон, вул. Рєпіна,1  за тел. (0552) 33-49-11, 33-53-99.

 

 З’ясування стосунків між працівниками на підприємстві.

Непорозуміння між працівниками можуть виникнути у будь-якому колективі, та форми виявлення неприязні бувають різні. Але коли непорозуміння переростають у «кулачні» вияснення стосунків на робочому місці, на підприємстві, зазвичай.  не знають як правильно діяти у цій ситуації.

Якщо між працівниками виникла бійка, перш за все необхідно надати невідкладну допомогу потерпілому (за потреби забезпечити його доставку до лікувально-профілактичного закладу) та викликати поліцію. Другий крок — керівник структурного підрозділу, де трапилася бійка, повинен:

-   невідкладно зафіксувати всі обставини події  у доповідній записці на ім’я керівника підприємства, бажано із зазначенням свідків;

- отримати письмові пояснення від учасників бійки. Письмові пояснення важливі, насамперед, для з’ясування причин конфлікту. Винуватці конфлікту мають надати письмові пояснення. У разі відмови від надання письмових пояснень слід скласти відповідний акт.

В даній ситуації важливо з’ясувати: чи підпадає бійка під категорію нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом? Кваліфікація буде залежати від обставин:

 - якщо під час виконання службових обов’язків працівник отримав травму від іншої особи, коли вони з’ясовували виробничі стосунки на робочому місці та у робочий час, то цей випадок мають кваліфікувати як пов’язаний із виробництвом. Нещасний випадок вважається пов’язаним з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 згідно  Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. №1232, якщо визначено заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування .

 - якщо травмування сталося, коли потерпілий та інша особа з’ясовували особисті стосунки, нещасний випадок мають кваліфікувати як не пов’язаний із виробництвом. Законодавство вказує, що тілесні ушкодження іншій особі можна заподіяти внаслідок конфлікту або злочину. Необхідно врахувати його соціальну природу і психологічні наслідки. Дії, що супроводжуються тілесними ушкодженнями й обумовлені корисними мотивами, особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, кваліфікують за Кримінальним Кодексом України. Такий випадок підпадає під дію цивільного законодавства  та розслідування проводитиметься відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270

Протиправні дії щодо працівників не можна розглядати як трудовий обов’язок, якщо тільки функціональні обов’язки передбачають таку можливість (охоронник, військовий, спортсмен). Характер відносин між потерпілим й особою, через дію якої стався нещасний випадок, встановлюють органи досудового розслідування. Остаточне рішення про характер стосунків між причетними до протиправної дії особами визначає суд.

Матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівнику внаслідок протиправної дії іншої особи, несе особа, дії або бездіяльність якої призвели до такого випадку.

На підприємстві складають наказ про накладення дисциплінарного стягнення на працівника, який спричинив бійку, порушив дисципліну на підприємстві. За порушення трудової дисципліни КЗпП (ст. 147 КЗпП) передбачає дисциплінарну відповідальність у  формі догани або звільнення.  Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під підпис.

 

Страховий експерт Херсонського відділення

управління ВД ФСС у Херсонській обл.

О.Б. Бойчук