Меню сайту

Як підтримати психічне здоров’я під час війни?

Зображення: 
Як підтримати психічне здоров’я під час війни?

 24 лютого 2022 року змінило наше життя назавжди. Розділило на до та після. Ми не звикли, але навчилися жити із сиренами. Чекаємо на свіжі зведення з фронту, хвилюємося за рідних та близьких, оплакуємо загиблих. Страх, тривога, невизначеність, агресія виснажують мозок і позбавляють сил.

       За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу. 

          Але навіть у воєнний час є засоби, як знизити тиск на психіку та підтримати своє ментальне здоров’я.

       Не слідкуйте за новинами в режимі нонтоп. Важливо знати поточні події, але не перевантажувати себе. Перестаньте гортати стрічку новин, робіть паузи. Використовуйте інформацію лише з офіційних перевірених джерел. Не розпов-сюджуйте неперевірені дані. Якщо просять зробити репост, зателефонуйте за вказаним номером та переконайтеся, що інформація є достовірною.

       Плануйте свої дії наскільки це можливо, навіть щоденну рутину. Коли перед очима є чіткий план, ви автоматично починаєте діяти активніше.

       Не спілкуйтеся з токсичними людьми, які вас злять або засмучують. Люди-на на емоціях не готова сприймати раціональні аргументи. Не витрачайте своєї енергії.

       Піклуйтеся про себе. Стежте за здоров’ям, харчуванням, гігієною. Важливо спати та відпочивати повною мірою. Живіть тут і зараз.

Допомагайте оточуючим. Не всі вміють воювати, але кожен на своєму рівні може принести користь. Одні знаходять себе у волонтерстві, інші продовжують працювати та сплачувати податки, підтримуючи економіку. Робіть донати для армії чи притулку бездомних тварин, допомагайте самотнім пенсіонерам.       

       Дбайте про свою сім’ю. Почуття корисності та причетності допомагає посилити контроль над ситуацією. І це також буде вкладом у спільну перемогу.

Будуйте плани на майбутнє. Мрійте, що ви зробите після війни. Це допомо-же мозку вийти з режиму самознищення та працювати на порятунок.

       Компенсуйте негативні емоції маленькими насолодами. Для життя потрібні ресурси. Подивіться фільм або слухайте музику, займіться спортом, рятуйтеся гумором. Навіть до солдатів на фронт приїжджають артисти, щоб відволікти їх та викликати посмішки. Позитивні емоції необхідні для виживання. Дивіться смішні меми чи ролики в соціальних мережах. Відновлюйте психіку, щоб не вигоріти та вижити.

        Якщо ви відчуваєте, що самостійно не справляєтеся, зверніться до психолога. Зараз багато фахівців консультують очно чи онлайн безкоштовно. І професіонал відповість на всі питання та допоможе впоратися з тривогою чи депресією.

        Навчіться допомагати собі або близьким у моменти панічних атак або при сильному емоційному хвилюванні. Якщо є можливість, забезпечте доступ свіжого повітря та дайте випити склянку води. Підтримуйте тілесний контакт: візьміть за руку або обійміть. Це допоможе відчути реальність через тіло. Запропонуйте подихати з акцентом на глибший видих. Або дихайте разом по квадрату. Повільний вдих на 1-2-3-4, потім пауза на 1-2-3-4, видих 1-2-3-4 та ще одна пауза на такий же рахунок. При цьому очима можна малювати квадрат.

 Розмовляйте. Скажіть, що ви поряд і нікуди не підете. Запитайте, якого кольору кофта на вас одягнена. Попросіть назвати п’ять предметів червоного кольору, розповісти які предмети знаходяться навколо вас, які запахи можна розрізнити. Якщо людину трясе від страху, попросіть її потрясти руками, ногами. Як би витрусити стрес. Важливо заземлити людину, повернути у реальність.

        На жаль, ми змушені жити за умов війни. Отже страхи та тривоги будуть нашими супутниками ще невизначений час. Тому важливо навчитися справля-тися з новими реаліями, щоби після перемоги кинути всі сили на відновлення країни.

З повагою, фахівці Херсонського районного відділу ДУ «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».