Меню сайту

Застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями: від А до Я

ДПІ у м. Херсоні проведено інтернет-семінар на тему “Застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами — підприємцями: від А до Я”. Надаємо відповідні на питання херсонських платників, надіслані на електронну скриньку податкової інспекції.
Чи може підприємець, який є платником єдиного податку другої групи здійснювати зовнішньоекономічну діяльність?
Пунктом 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Зокрема, п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, можуть бути платниками єдиного податку другої групи за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.
Види діяльності, у разі здійснення яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку, визначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
У разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець, яка є платником єдиного податку, може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови, що нею не здійснюються види діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування.
Чи можна підприємцю, який є інвалідом І групи зменшити розмір єдиного податку?
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до цієї глави у разі застосування спрощеної системи оподаткування – здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (стаття 293 ПКУ).
Враховуючи викладене, нормами зазначеної глави не передбачене зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців для осіб, які належать до певних соціальних категорій громадян.
Підприємець є платником єдиного податку першої групи. У квітні — травні хворів, тому підприємницьку діяльність не здійснював, доходів не отримував. Чи треба сплачувати єдиний соціальний внесок та єдиний податок за цей період?
Пунктом 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Згідно з п. 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Сума єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування складає 34,7% суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини 1 ст.7 Закону).
Крім цього, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (п. 12 ст. 9 Закону).
Отже, підприємці – платники єдиного податку першої групи, за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів, не сплачують єдиний податок. Водночас, такі особи залишаються платниками спрощеної системи оподаткування та повинні сплачувати єдиний внесок незалежно від того отримували вони дохід у цей період чи ні.
Чи діють у 2014 р. свідоцтва платника єдиного податку, отримані до 01.01.2014?
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (ПКУ) з 01.01.2014 реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Свідоцтва платника єдиного податку, отримані до 01.01.2014, є чинними та підтверджують перебування таких платників податків на спрощеній системі оподаткування до отримання витягу із реєстру або внесення змін до реєстру платників єдиного податку.
У разі подання юридичною особою — платником єдиного податку заяви про внесення змін до реєстру, контролюючий орган за бажанням платника надає витяг з реєстру платників єдиного податку. При цьому, раніше видане свідоцтво платника єдиного податку повертається до контролюючого органу.
Крім того, бланк свідоцтва також підлягає поверненню контролюючому органу у разі відмови від спрощеної системи оподаткування.
Чи включається до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку вартість безоплатно наданих такою особою товарів (робіт, послуг)?
Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат з метою обчислення об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
Спрощена система бухгалтерського обліку і звітності для юридичних осіб — платників єдиного податку передбачає складання фінансової звітності відповідно до ПБО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Мінфіну України від 25.02.2000 № 39, згідно з п. 8 якого суб’єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат, визнають витрати і доходи з урахуванням вимог ПКУ.
Водночас включення до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно переданих іншій юридичній особі або фізичній особі, ПКУ не передбачено.
Що є доходом для платника єдиного податку, у разі надання ним послуг, виконання робіт за посередницькими договорами?
Відповідно до п. 292.4 ст. 292 Податкового кодексу України (ПКУ) у разі надання суб’єктами господарювання (як підприємцем, так і юридичною особою), що застосовують спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за договорами доручення (які застосовуються згідно з главою 68 Цивільного кодексу Украни (ЦКУ)), транспортного експедирування (які застосовуються згідно з главою 65 ЦКУ, ст. 316 Господарського кодексу України (ГКУ)) або за агентськими договорами (які застосовуються згідно зі ст. 297 ГКУ), доходом є лише сума їх винагороди як повіреного (агента). А кошти або вартість майна, що можуть надходити платнику єдиного податку як повіреному або агенту в межах договорів доручення, транспортного експедирування або агентських договорів, у його доходах не враховуються.
Слід зазначити, що вищезазначений перелік посередницьких договорів, за якими доходом платників єдиного податку є лише сума їх винагороди як повіреного (агента) – є виключним.
Виходячи із зазначеного, у разі надання суб’єктами господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, послуг (виконання робіт) за іншими посередницькими договорами, наприклад, договорами комісії, платник єдиного податку повинен віднести до свого доходу не тільки суму винагороди, а й усю суму коштів або вартість майна, що надходять йому як посереднику (комісіонеру) за цими договорами.
Чи може підприємець - платник єдиного податку ІІ групи з обсягом річного доходу (500 тис. грн.) та чисельністю найманих працівників 5 осіб, який займається роздрібною торгівлею та ремонтом меблів, подати заяву на реєстрацію його платником третьої групи за ставкою єдиного податку 3 %?
Підприємець може бути платником єдиного податку другої групи (частина 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ) за умови, що послуги (ремонт меблів) надаються виключно населенню та/або платникам єдиного податку (незалежно від групи, до якої вони віднесені). У випадку, коли ці послуги надаються юридичним особам, що працюють за загальною системою оподаткування, такий суб’єкт господарювання може бути віднесений тільки до третьої групи платників єдиного податку.
Критерії платників єдиного податку третьої групи (частина 3 пункту 291.4 статті 291 ПКУ) не містять спеціальних обмежень щодо здійснюваних видів економічної діяльності. Крім того, обсяг доходу та кількість найманих працівників для платників третьої групи не повинні перевищувати відповідно 3 млн. грн. та 20 осіб.
Таким чином, підприємець може одразу подати заяву на реєстрацію його платником єдиного податку за ставкою 3%, що відповідає третій групи платників (частина перша пункту 293.3 статті 293 ПКУ), та сплачувати податок на додану вартість на загальних підставах.
ДПІ у м. Херсоні нагадає, що для отримання відповіді на запитання щодо податкового, митного законодавства та з питань сплати єдиного внеску можна також скористатися загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом – «ЗІР» Міндоходів.
                        Прес-служба ДПІ у м. Херсоні
ГУ Міндоходів у Херсонській області